Довідник споживача

Відповідь:

Порядок відключення споживачів від систем постачання гарячої води регламентується Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169 «Про затвердження Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води» (надалі – Порядок).

Відповідно до положень Порядку орган місцевого самоврядування своїм рішенням створює та затверджує склад постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (далі – Комісія).

Згідно затвердженого Порядку рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.

З метою впорядкування питань, відключення споживачів від систем (мереж) постачання гарячої води на території міста Запоріжжя, керуючись Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року N 169 виконавчий комітет Запорізької міської ради, Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.09.2020 р. № 385, зі змінами внесеними Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.11.2020 р. № 468, створено постійно діючу комісію для розгляду питань, щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води на території міста Запоріжжя та затверджено Положення про роботу Комісії. 

Послідовність дій з реалізації прав власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, щодо відключення від гарячого водопостачання (ГВП)

1. Прийняття власником (співвласниками) будівлі, в тому числі житлового будинку, рішення щодо відключення будівлі/будинку від мереж (систем) ГВП.

Прийняття рішення щодо відключення багатоквартирного житлового будинку від мереж (систем) ГВП, відповідно до вимог закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі – Закон), належить до повноважень зборів співвласників будинку. Згідно статті 10 Закону рішення щодо відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Рішення зборів співвласників оформляється протоколом. Форма Протоколу затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 25.08.2015 № 203 (зразок оформлення протоколу додається).

2. Власник (співвласники) будівлі, в тому числі житлового будинку, подає (подають) до виконавчого комітету Запорізької міської ради або до Концерну «МТМ» заяву про відключення будівлі/будинку від ГВП, яка складається в довільній формі із зазначенням причини відключення.

Для багатоквартирного будинку до заяви додатково додається протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку (витяг із протоколу) про ухвалене співвласниками рішення та зазначаються особи, уповноважені представляти інтереси співвласників у вирішенні питань щодо відключення багатоквартирного будинку.

3. Заява про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ГВП передається на розгляд Комісії.
4. Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ГВП.

Рішення Комісії оформлюється протоколом та має рекомендаційний характер.

Комісія передає рішення до органу місцевого самоврядування протягом п’яти робочих днів із дня його прийняття. Копія рішення Комісії надається заявникові.

5. Орган місцевого самоврядування на найближчому засіданні за участі заявника чи його уповноваженого представника приймає відповідно до законодавства рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ГВП з урахуванням рекомендацій Комісії. Копія рішення органу місцевого самоврядування надається заявникові.

Рішення органів місцевого самоврядування можуть бути оскаржені в судовому порядку.

6. Після виконання робіт із відключення будівлі від ГВП складається акт про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від зовнішніх інженерних систем (мереж) постачання гарячої води – по одному примірнику для власника/представника співвласників, виконавця відповідної комунальної послуги, оператора зовнішніх інженерних. Такий акт підписується усіма присутніми під час відключення сторонами: власником/представником співвласників, виконавцем відповідної комунальної послуги, оператором зовнішніх інженерних мереж).
7. Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника (співвласників) про перегляд умов або розірвання договору про надання відповідної комунальної послуги.

Зразок оформлення протоколу

Відповідь:

Відповідно до п.1 ст.3 Закону «Оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно «Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку», затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09.08.2018р. № 206 (далі – Порядок №206), вузлами комерційного обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у житлових та нежитлових будівлях. Вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі.

Межею майнової належності між Концерном «МТМ» та власником/співвласниками житлових будинків є зовнішня стіна будівлі. Тобто вузол обліку має бути встановлено у приміщенні, що розташоване якомога ближче до точки приєднання до зовнішніх інженерних мереж. При цьому зазначене приміщення повинно відповідати вимогам п.14 Порядку №206, а саме:

• – наявність освітлення в приміщенні;
• – захищеність від несанкціонованого доступу;
• – відповідність державним санітарним нормам (зокрема, відсутність комах, залишків тварин, витоків каналізаційних стоків, сторонніх предметів, які захаращують приміщення, сміття);
• – захищеність від підтоплення;
• – для лінії електроживлення приміщення – наявність окремого автоматичного вимикача.
• – для лінії електроживлення приміщення – наявність окремого автоматичного вимикача.

Засоби вимірювальної техніки, що призначені для вимірювання об’єму води, повинні відповідати Технічному регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016р. №163 та включені до Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки з діючою відміткою про проведення повірки в паспорті приладу обліку(до закінчення терміну дії повірки має залишатися не менше половини міжповірочного інтервалу) 

Вузол комерційного обліку послуги з постачання гарячої води повинен складатися із:

• лічильників води з імпульсним виходом, встановлених на прямих ділянках подавального та циркуляційного (за наявності) трубопроводів гарячого водопостачання. При цьому, слід витримати довжини прямих ділянок до і після лічильників, не допускати: порушення цілісності труби, встановлення запірної арматури, будь-яких пристроїв, зварних і фланцевих з’єднань на прямих ділянках трубопроводу (до і після лічильників);
• запірної трубопровідної арматури;
• фільтра або іншого обладнання для очищення води;
• контрольних засобів вимірювальної техніки тиску і температури; 

У вузлах комерційного обліку має бути передбачено джерело автономного живлення або можливість відокремленого живлення 220 В від щита електроживлення будівлі.

Лічильник гарячої води повинен мати:

• антимагнітний захист та/або датчик використання магніту з дистанційною передачею сигналу про втручання в роботу приладу; захист від сторонніх втручань;
• ступінь захисту від зовнішніх факторів не нижче IP65;
• повністю герметичний рахунковий механізм для виключення можливості попадання вологи (конденсату), всі складові частини вузла обліку повинні бути захищені від корозії;
• міжповірочний інтервал повинен складати не менше 4 років, термін експлуатації – не менше 12 років.

Обрані вимірювальні прилади повинні забезпечувати роботу вузла обліку у всьому діапазоні експлуатаційних витрат та забезпечувати метрологічну точність вимірювань у будь-яких режимах роботи в будь-який час.

Монтаж приладу обліку виконується у горизонтальному положенні, відповідно до вимог «Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж». Місце установки приладів обліку повинно гарантувати їх експлуатацію без можливих технічних пошкоджень. Спосіб установки вузла обліку повинен забезпечувати безперешкодний доступ до всіх пристроїв, що входять в його комплект, з метою контролю працездатності, пломбування, обслуговування, демонтажу на чергову повірку.

Проектна документація повинна бути розроблена відповідно до діючих нормативних документів. Проектування вузла обліку має виконувати організація, що має в своєму складі фахівців з кваліфікаційним сертифікатом відповідного напрямку; монтаж і налагодження приладів обліку виконує організація, що має ліцензію регіонального центру з ліцензування.

Довідково повідомляємо, що відповідно Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.10.2018 № 270 «Про затвердження Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік» одним з документів, який необхідно надати теплопостачальній організації перед прийняттям вузла комерційного обліку на абонентський облік є копія проектної документації на встановлення вузла обліку.

У разі виявлення недотримання вимог нормативних актів, Концерн «МТМ» має право відмовити у прийнятті на абонентський облік комерційного вузла обліку.

Відповідь:

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі Закон) «Забороняється приєднання житлових і нежитлових будівель до зовнішніх інженерних мереж без оснащення таких будівель вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг відповідно до вимог цього Закону».

За порушення законодавства у сфері забезпечення оснащення будівель вузлами обліку теплової енергії, гарячої чи питної води Законом та Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено накладення штрафів на операторів зовнішніх інженерних мереж та громадян у значних розмірах.

Концерн «МТМ» вважає обов’язковим дотримання вимог законодавства, щодо встановлення комерційних приладів обліку у строк визначений законодавством, для уникнення порушень.

Необхідно звернути увагу, що в Закон не внесено змін щодо перенесення строків оснащення будівель вузлами обліку теплової енергії, гарячої чи питної води.

Відповідно до ст. 3 Закону у разі якщо протягом двох місяців з дня отримання повідомлення власник (співвласники) не повідомив оператора зовнішніх інженерних мереж про намір погодити з ним відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку, а також у разі якщо власник (співвласники) повідомив про намір погодити відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку, але не зробив цього протягом чотирьох місяців з дня повідомлення оператором про намір встановити вузли комерційного обліку, оснащення будівлі вузлами комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж.

Відповідно, у разі перевищення строків встановлення комерційних приладів обліку з вини власника (співвласника) будівлі, витрати оператора зовнішніх інженерних мереж, у т.ч. за встановлення сервітуту, буде покладено на власника (співвласника) будівлі, а також може бути застосовано відповідальність у вигляді штрафу.

З урахуванням зазначеного, необхідно обладнати будівлі вузлами комерційного обліку в установлений законодавством порядок та термін.

Відповідь:

Нарахування буде проводитись відповідно укладених договорів та відповідно до розділу ІХ «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» затвердженої Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315, а саме «Обсяги небалансу гарячої води (Vн.балГВП) та обсяги спожитої гарячої води, визначені як сума показань вузлів розподільного обліку у будівлі, де усі приміщення, до яких постачається гаряча вода, оснащені вузлами розподільного обліку, розподіляються пропорційно до обсягу споживання. Такий небаланс гарячої води визначають як різницю між визначеним за показаннями приладу обліку загального обсягу спожитої гарячої води у будівлі або розрахунковим методом згідно з розділами I, XI цієї Методики та між сумарним обсягом спожитої/витраченої гарячої води за показаннями вузлів розподільного обліку у приміщеннях та вузла розподільного обліку на відгалуженні трубопроводу з водорозбірною арматурою для відбору води на загальнобудинкові потреби».

«За рішенням співвласників будівлі застосовується інший принцип розподілу за одним з варіантів:

• пропорційно до площі ванних кімнат / санвузлів для нежитлових приміщень;
• пропорційно до кількості стояків гарячого водопостачання, що проходять через приміщення споживачів;
• пропорційно до кількості санітарно-технічного обладнання, яким у приміщенні здійснюється водорозбір гарячої води від внутрішньобудинкової системи ГВП;
• пропорційно до кількості осіб у приміщенні, яким надається комунальна послуга з постачання теплової енергії та водопостачання для ГВП.

У такому разі співвласники будівлі надають виконавцю комунальної послуги або виконавцю розподілу всі вихідні дані для застосування обраного принципу розподілу.»

Відповідь:

Відповідно п. 30 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (далі Правила 1182) «Виконавець періодично не менше одного разу на рік у порядку, визначеному у договорі, проводить контрольне зняття показань вузлів розподільного обліку гарячої води у присутності споживача або його представника. Результати контрольного зняття показань вузлів розподільного обліку гарячої води є підставою для здійснення перерозподілу обсягу спожитої послуги та проведення перерахунку із споживачем»

Згідно п. 32 Правил 1182 «У разі недопущення споживачем (його представником) виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів послуги, до відповідного вузла обліку для зняття показань або в разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю або іншій особі, яка здійснює розподіл обсягів послуги, показань відповідного вузла обліку, якщо такі показання згідно із законом або договором зобов’язаний знімати споживач, для цілей комерційного або розподільного обліку виконавцем протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким споживачем послуги за попередні 12 місяців, а у разі відсутності такої інформації – за фактичний час споживання послуги, але не менше 15 діб.»

Відповідно Концерном «МТМ» будуть проводитись контрольні зняття показань вузлів розподільного обліку гарячої води.

Відповідь:

До експлуатації допускаються прилади обліку теплової енергії, що відповідають Технічному регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016р. №163 та включені до Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, з діючою відміткою про проведення повірки в паспорті приладу обліку

Технічним регламентом встановлено, що для вимірювання об’єму холодної або гарячої води для побутових потреб та комерційного обліку, застосовуються лічильники води.

Наразі багатотарифні лічильники води типу «АРХИМЕД», «ЛВ-4Т», «ЛВ-4ТМ» не пройшли процедуру оцінки відповідності вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, не отримали сертифікат перевірки типу та не внесені до Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, тому на сьогодні не можуть вводитись в експлуатацію для забезпечення індивідуального обліку.

Формування та ведення Реєстру затверджених типів ЗВТ забезпечуються науковим метрологічним центром – ДП «Укрметртестстандарт». Реєстр з електронною базою даних, що містить відомості про затверджені типи засобів вимірювальної техніки, оприлюднений на веб-сайті http://www.ukrcsm.kiev.ua

Відповідь:

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2019 № 373 «Деякі питання надання житлових субсидії та пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі», з 01 жовтня 2019 року стартувала монетизація пільг та з 01 березня 2019 року діє монетизація субсидії, у зв’язку чим, в рахунках на сплату житлово-комунальних послуг вказана повна сума нарахувань за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води без урахування знижки за пільговою категорією, а також без суми призначеної субсидії .

Призначення пільг та субсидій виконується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2019 № 373 «Деякі питання надання житлових субсидії та пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі»

Відповідно, у разі виникнення додаткових питань стосовно надання пільг та субсидії звертатись до районних Управлінь соціального захисту населення, за місцем проживання.

Відповідь:

Відносини між споживачами та виконавцями послуг з постачання теплової енергії  регулюються «Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 830 (надалі – Правила №830).

Відповідно п.29.  Правил №830 Зняття показань вузлів комерційного, розподільного обліку та приладів-розподілювачів теплової енергії здійснюється відповідно до статті 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»  п.3 -зняття показань вузлів обліку та приладів – розподілювачів теплової енергії здійснюється не рідше одного разу на місяць.

Згідно Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначеного на розрахункову дату споживання обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

У зв’язку з тим, що обробка даних потребує певного часу, зняття показань загальнобудинкових приладів обліку теплової енергії фахівцями Концерну «МТМ» проводяться в останні 3-4 дні поточного місяця.

З дати фактичного зняття показань по останній день розрахункового місяця Концерном «МТМ» проводяться коригування нарахувань, згідно фактичного споживання приладу обліку за відповідний період.

Відповідно, якщо дата зняття показників вузлів комерційного обліку не відповідає розрахунковій даті, показники вузлів комерційного обліку коригуються на розрахункову дату, а саме останній день розрахункового періоду. Коригування проводяться з урахуванням вже фактично спожитого тепла згідно загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії.

Тобто велична загального споживання теплової енергії за весь опалювальний сезон буде визначена як різниця між показаннями комерційного вузла обліку на початок та на кінець опалювального сезону. Таке коригування дозволить рівномірно проводити нарахування з першого по останній день місяця.

Відповідь:

Відповідно до визначення передбаченого Законом України «Про житлово-комунальні послуги»(далі – Закон) індивідуальний споживач – фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Співвласник багатоквартирного будинку – власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку(Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Особливості укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирних будинках передбачено ст.14 та ч. 5 ст. 13 Закону.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону визначено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

02.10.2021 року на офіційному сайті підприємства опубліковано текст публічного договору приєднання з яким можливо ознайомитись.

У разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни.(п.13 Постанови КМУ №830 від 21.08.2019 року та п. 12 Постанови КМУ №1182 від 11.12.2019 року)

Додатково хотілось би зазначити, що відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається так як вказане призведе до порушення прав інших суб’єктів імперативно визначених відносин.

Крім того ч. 6 ст. 633 ЦКУ передбачено, що умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов’язковим для сторін при укладенні і  виконанні публічного договору є нікчемними.

Відповідь:

Необхідно звернутись до «Контакт-центру «15-80» або до філії Концерну “Міські теплові мережі” відповідного району.

Цілодобові телефони:

Гаряча вода може бути відсутня з ряду причин:

• планова зупинка теплових мереж на ремонтно-профілактичні роботи та випробування;
• ліквідація пошкоджень на теплових мережах;
• відсутність холодної води (ліквідація пошкоджень на мережах КП “Водоканал”);
• аварійні роботи на внутрішньобудинкових мережах гарячого водопостачання управителем будівлі.

Опалення може бути відсутнє з ряду причин:

• ліквідація пошкоджень на теплових мережах;
• аварійні роботи на внутрішньобудинкових мережах опалення управителем будівлі

Відповідь:

Згідно вимогам п.6.3.84 та 6.3.85 „Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж” затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України №71 від 14.02.2007р. зареєстрованих Міністерством України від 5 березня 2007р. за №197/13464 КОНЦЕРНОМ «МТМ» щороку в міжопалювальний період виконуються ремонтні роботи на мережах теплопостачання та випробування мереж під тиском.

Згідно з п.6.3.86 «Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж» – на час проведення випробувань теплової мережі під тиском теплові пункти і системи теплоспоживання повинні бути надійно відключені.

Згідно затвердженого графіку зупинки котельних КОНЦЕРНУ „МТМ”, для проведення планових ремонтів та випробувань мереж теплопостачання під тиском, постачання гарячої води щороку припиняється, про що КОНЦЕРН “МТМ” заздалегідь повідомляє споживачів через об’яви, розклеєні на під’їздах житлових будинків, через засоби масової інформації та інформації розміщеної на офіційному сайті КОНЦЕРНУ “МТМ” «teploseti.zp.ua» «teploseti.zp.ua» та на сайті мерії «www.meria.zp.ua».

Відповідно до Пункту 5  «Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1182 Надання послуг постачання гарячої води здійснюється Концерном “Міські теплові мережі” постійно і безперебійно за винятком часу, необхідного для проведення, в установленому порядку, ремонтних і профілактичних робіт на обладнанні теплових мереж і джерел тепла (котелень).

Відповідь:

На сьогодні процедура відключення споживачів від ЦО та/або ГВП регламентується Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №169 від 26.07.2019р. «Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води» (далі – Порядок №169) та Законом України №2189-VIII від 09.12.2017р. «Про житлово-комунальні послуги».

Діючим законодавством передбачається можливість відключення від систем ЦО та/або ГВП будівлі, житлового будинку (у тому числі, багатоквартирного будинку та будинку садибного типу з двома чи більше квартирами) за рішенням загальних зборів та за згодою власників (співвласників) житлового будинку.

Згідно Порядку №169 власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до мереж ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України №2189-VIII від 09.12.2017р. «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.

Звертаємо увагу, що самовільне відключення від централізованого опалення не означає звільнення громадян від обов’язку оплачувати відповідну комунальну послугу у встановленому чинним законодавством порядку. Згідно листа №8/7-562 від 27.06.2008 року Міністерства з питань житлово-комунального господарства України та роз’яснення 14.11.2013 року Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в разі, якщо при відключенні приміщення від централізованого теплопостачання не було дотримано вимог вищевказаних Правил та Порядку, такі дії слід вважати самочинними та у цьому випадку нарахування плати за опалення є правомірним.

Відповідь:

Показання квартирних приладів обліку знімаються споживачем щомісяця до 25- числа і надаються виконавцю послуг.

Відповідь:

На виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. за №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» до тарифів за надані послуги не включаються витрати, пов’язані із здійсненням абонентського обслуговування у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами. Такі витрати включаються до складу плати за абонентське обслуговування, передбаченої Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з Законом та «Правилами надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води» затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України  від 11.12.2019р. №1182 (надалі – Правила №1182) плата за абонентське обслуговування сплачується споживачами послуг, які уклали з виконавцем послуг індивідуальні договори.

З 01.11.2021року відповідно до умов Публічних індивідуальних договорів про надання послуг з постачання гарячої води, опублікованих на сайті Концерну «МТМ»  споживачам застосовується плата за абонентське обслуговування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг» затверджено граничній розмір абонплати.

Абонентське обслуговування не залежить від площі квартири, а нараховується з особового рахунку.

Згідно Правил №1182 п.39 «Споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування, у разі відсутності фактичного споживання ним послуги або у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) постачання гарячої води.

Споживач не звільняється від плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) у разі відключення (відокремлення) квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) постачання гарячої води.»

Таким чином у разі встановлення в квартирі електроводонагрівача, споживач не звільняється від оплати послуг з функціонування гарячої води та плати за абонентське обслуговування гарячої води згідно чинного законодавства.

Відповідь:

Відповідно до Житлового кодексу, кожен власник нерухомого майна зобов’язаний своєчасно вносити плату за житло і комунальні послуги. Цей обов’язок виникає відразу після реєстрації права власності на житлове приміщення. Більш того, не має значення проживає власник квартири (будинку) чи ні. Якщо ви господар житла — зобов’язані за нього сплатити.

Якщо споживач має заборгованість за житлово-комунальні послуги і відмовляється сплатити в добровільному порядку або укласти договір реструктуризації, то така заборгованість стягується в судовому порядку.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, кредитор має право вимагати сплату заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми боргу.

Невиконання боржником вимог судового наказу може призвести до арешту рухомого та нерухомого майна з подальшою їх реалізацією (ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

Для того, щоб скористатися правом на реструктуризацію заборгованості, необхідно укласти з Концерном «Міські теплові мережі» договір про реструктуризацію, згідно з якими буде проводитися щомісячне рівномірне погашення заборгованості та своєчасна сплата поточних платежів за поточні нарахування. Для цього необхідно:

• належним чином оформлена заява на укладання договору про реструктуризацію заборгованості;
• копія паспорта чи документа, що його замінює (всі заповнені сторінки)/ID-картки;
• копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру (ІПН);
• копія правовстановлюючого документа на квартиру або витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• копія довіреності, якщо договір укладатиме уповноважена особа.

Для укладення договору про реструктуризацію можна звернутися листом, надіславши на поштову адресу Концерну «Міські теплові мережі» заяву та необхідні документи. Або надіслати скан-копії (фото) заяви та необхідних документів на електронну адресу zvernennya@teploseti.zp.ua зазначивши прізвище, ім’я по-батькові, адресу, особовий рахунок та контактний телефон, а в темі листа вказати «укладення договору реструктуризації».

На громадян, які уклали договір про реструктуризацію, поширюється діючий порядок нарахування субсидій на оплату житлово-комунальних послуг для оплати поточних платежів.

Відповідь:

Межею балансової та експлуатаційної відповідальності, згідно між Концерном «МТМ» та управителями є зовнішня поверхня стін будівель.

Відповідно до п.9 затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. № 712 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком послуга з управління включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем.

На виконання вимог Закону №2189-VIII від 09.06.2018 року «Про житлово-комунальні послуги»(далі Закон), Наказом № 219 від 15.08.2018 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України затверджено «Порядок обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води» (надалі – Порядок №219).

Також відповідно до Закону, затверджено Наказ від 27.07.2018року №190 «Про затвердження обов’язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території», у якому до переліку послуг належать технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем, в т.ч. теплопостачання та гарячого водопостачання.

Згідно Порядку №219 «Основними заходами технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем є визначення технічного стану внутрішньобудинкових систем, усунення дрібних несправностей елементів систем з метою забезпечення їх безперебійної роботи, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв, перевірка готовності внутрішньобудинкових систем до сезонної експлуатації, тощо.

Таким чином, відповідальними за відсутність тепла в конкретних стояках та квартирах мешканців є Управителі будинків.

Відповідь:

1. Копія документа, що підтверджує право власності на квартиру (договір купівлі-продажу, договір дарування, ордер, свідоцтво про вступ у спадщину, свідоцтво про реєстрацію майна тощо).
2. Копія виписки з державного реєстру.
3. Копія технічного паспорта квартири.
4. Копія довідки про склад сім’ї з прізвищами, іменами, по батькові всіх мешканців, зареєстрованих в квартирі на момент видачі довідки із зазначенням дати реєстрації.
5. Копія паспорта громадянина України основного квартиронаймача.
6. Копія довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.
7. Копії документів на прилад обліку гарячої води (паспорт повірки, акт опломбування).

Відповідь:

Відповідно до ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 2 статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку/приладів – розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.

Періодична повірка засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку здійснюється згідно з міжповірочним інтервалом, зазначеним у технічному паспорті на цей засіб.

Лічильник є власністю споживача і він несе повну відповідальність за утримання та його експлуатацію. Повірка та ремонт розподільних (квартирних) приладів обліку, які знаходяться у власності фізичних осіб, повинні здійснюватись за рахунок власників таких вузлів.

Відповідь:

Згідно з п.8  «Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 830, рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.

Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С.

Відповідь:

Нарахування за послуги з водовідведення гарячого водопостачання проводяться КП «Водоканал».

Відповідно, якщо у Вас виникли питання з нарахування плати за послугу з водовідведення гарячого водопостачання, прохання звертатись до пунктів обслуговування споживачів КП «Водоканал» http://www.vodokanal.zp.ua/sprav_abon!

Відповідь:

Елеваторний вузол – вузол приєднання внутришньобудинкової системи опалення до зовнішньої теплової мережі. Назва була здобута з причини використання в ній струменевого насосу, який зветься «елеватор», або «гідроелеватор».

Згідно норм проектування опалення (раніше СНіП ІІ-33-75 або СНіП 2.04.05-91, а зараз ДБН В.2.5-67-2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування»), максимально допустима температура теплоносія в системі опалення житлових будинків не може перевищувати 95⁰С в той час коли максимальна температура теплоносія в тепломережах в більшості випадків приймається більше 100⁰С, зокрема є кілька теплових режимів в котельнях, а саме

• 150/70 ⁰С;
• 130/70 ⁰С;
• 95(90)/70 ⁰С.

Використання таких температур в опалюваних приміщеннях неприпустимо. І справа не тільки в надмірності надходження теплової енергії – це надзвичайно небезпечно. Будь-який дотик до розігрітих до такого рівня радіаторів викличе сильний опік тканин, а в разі навіть невеликої розгерметизації (тиск теплоносія на вході може досягти значної величини – до 12 атмосфер) теплоносій миттєво перетворюється в гарячий пар, що може спричинити дуже серйозні наслідки.

Таким чином, у відповідності до санітарно-гігієнічніх вимог щодо температури на поверхні обладнання в системі опалення, температура цієї мережної води повинна бути зменшена.

Досягається це за допомогою елеватора, встановленого у вузлі керування системою опалення будівлі, де відбувається змішування теплоплоносія з подавального трубопроводу тепломережі і охолодженого теплоплоносія із зворотнього трубопроводу цього ж будинку. Змішана вода подається гідроелеватором в опалювальну систему. При цьому забезпечується менша витрата теплоносія в зовнішній мережі і відповідно можуть бути використані трубопроводи меншого діаметру.

Крім зниження температури та тиску, елеватор виконує роль своєрідного насоса – він створює потрібний напір води, який необхідний для забезпечення її циркуляції у внутрішньобудинковій системі опалення , з подоланням гідравлічного опору системи.

Демонтаж елеватора без перерахунку гідравлічних режимів внутрішньої та зовнішньої мережі недопустимий, так як це може розбалансувати роботу системи опалення.

Пунктом 6.3.12 ДБН В.2.5-67:2013 встановлено, що система опалення повинна бути налагоджена – досягнута витрата теплоносія в циркуляційних кільцях відповідно до результатів гідравлічного розрахунку.

Баланс витрат та температур за умови застосування елеваторного вузла можна спрощено показати наступним виразом:

Q₁ = Q₂ = G₁ x (T₁-T₂)/1000 = G₂ x (T₁₁-T₁₂)/1000,

де Q₁, Q₂ – відповідно потужність в первинному та вторинному контурі,

G₁, G₂ – витрата теплоносія в первинному та вторинному контурі,

Т₁, Т₁₁ – температура в подавальному трубопроводі первинного та вторинного контуру,

Т₂, Т₁₂ – температура в зворотному трубопроводі первинного та вторинного контуру.

Наприклад,

Т₁ = 90⁰С, Т₂ = 50⁰С, G₁ = 10 т/год,

тоді за рахунок підмішування у вторинному контурі наступні параметри:

Т₁₁ = 70⁰С, Т₁₂ = 50⁰С, G₂ =20 т/год.

При цьому зберігається баланс:

(90-50) х 10/1000 = (70-50) х 20/1000 = 0,4 Гкал/ годину.

Реальні розрахунки будуть дещо відрізнятися через врахування залежності густини та теплоємності води від температури, але співвідношення залишатиметься.

Теплолічильники ставлять у первинному контурі, так як це дозволяє здешевити вузол обліку за рахунок використання витратомірів меншого діаметру, відповідно при цьому вимірюються температура Т₁ та Т₂.

Варіанти встановлення вузлів обліку теплової енергії у споживачів можна переглянути за цим посилання.

Відповідь:

Відносини між споживачами та виконавцями послуг з постачання теплової енергії регулюються Законом України від 22.06.2017р. № 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»  (надалі – Закон № 2119-VIII) та «Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» зі змінами затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 830 (надалі – Правила №830).

Відповідно до п. 19 Правил №830 – Комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під’їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями їх засобів вимірювальної техніки.

Згідно п. 20 Правил № 830 До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії обсяг споживання теплової енергії у будівлі визначається відповідно до Методики розподілу.

Згідно ст. 9 Закону № 2119-VIII  «до встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до вимог частини другої статті 3 цього Закону  обсяг споживання теплової енергії визначається за нормою споживання,  що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря».

У разі відсутності у будівлі комерційного приладу обліку опалення, нарахування за послугу з постачання теплової енергії виконується згідно питомої норми споживання теплової енергії на будівлю.

Звертаємо увагу на те, що кількість фактично спожитої теплової енергії залежить від температури зовнішнього повітря, температури в середині житлових приміщень та теплотехнічних характеристик житлового будинку.

Для житлових будівель питомі норми річної витрати теплоти на 1 м2 площі опалення прийнято згідно Керівного Технічного Матеріалу (КТМ) 204 Україна 244-94 „Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні” для м.Запоріжжя з урахуванням поверховості будівлі (Таблиці 7.1 – Норми річної витрати теплоти на опалення житлових будов в ГДж (Гкал) на 1 м2 загальної площі та в ГДж (Гкал) на 1 м3 споруди).

Для житлових будівель питома норма затверджена  в залежності від поверховості:

1-2 поверхи = 0,2776401;

3-4 поверхи = 0,160146;

5 і більше поверхів = 0,107032.

Дана норма приводиться до фактичної середньої температури повітря поточного місяця з урахуванням фактичних годин надання послуги:

qфакт і = qн * (tвн – tср о ф.і  ) * nфі / (n * (tвн – tср о с)),

де tвн – нормативна температура внутрішнього повітря у приміщенні = 18° C;

tср о с – середня температура зовнішнього повітря, яка врахована в нормі споживання                  = 1,99689 0С.

tср о ф і – середня фактична температура зовнішнього повітря у розрахунковому періоді, 0С

nф  і – фактична кількість годин надання послуги у розрахунковому місяці, години.

n – тривалість опалювального періоду, яка врахована в нормі споживання = 3864 годин.

Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень у розрахунковому періоді у разі відсутності комерційного приладу обліку теплової енергії на будинок визначається розрахунковим методом. Для цього теплове навантаження (отримане з питомої норми споживання теплової енергії у будівлі/будинку) приводиться до фактичних умов з урахуванням Коеффіцієнта відключених, та щомісячної нормативної температури зовнішнього повітря.

Відповідь:

Обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», якщо інше не передбачено договорами про надання комунальних послуг, укладеними відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з урахуванням вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Оператори зовнішніх інженерних мереж зобов’язані формувати і підтримувати в наявності обмінний фонд вузлів комерційного обліку.

Витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування – за умови укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Обслуговування та заміна вузла (вузлів) комерційного обліку за рахунок співвласників суб’єктами господарювання, уповноваженими на виконання таких робіт, залученими співвласниками багатоквартирного будинку, здійснюються за умови:

укладення колективних договорів про надання комунальних послуг;

укладення договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем;

прийняття рішення співвласниками про порядок обслуговування та заміну вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до законодавства.

Відповідь:

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 412 від 05.04.2022року «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.

Нарахування за послугу з  постачання гарячої води до закінчення та після закінчення протягом трьох місяців воєнного або надзвичайного стану будуть проводитись за показниками квартирного лічильника.