Довідник споживача

Відповідь:

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі Закон) «Забороняється приєднання житлових і нежитлових будівель до зовнішніх інженерних мереж без оснащення таких будівель вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг відповідно до вимог цього Закону».

За порушення законодавства у сфері забезпечення оснащення будівель вузлами обліку теплової енергії, гарячої чи питної води Законом та Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено накладення штрафів на операторів зовнішніх інженерних мереж та громадян у значних розмірах.

Концерн «МТМ» вважає обов’язковим дотримання вимог законодавства, щодо встановлення комерційних приладів обліку у строк визначений законодавством, для уникнення порушень.

Необхідно звернути увагу, що в Закон не внесено змін щодо перенесення строків оснащення будівель вузлами обліку теплової енергії, гарячої чи питної води.

Відповідно до ст. 3 Закону у разі якщо протягом двох місяців з дня отримання повідомлення власник (співвласники) не повідомив оператора зовнішніх інженерних мереж про намір погодити з ним відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку, а також у разі якщо власник (співвласники) повідомив про намір погодити відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку, але не зробив цього протягом чотирьох місяців з дня повідомлення оператором про намір встановити вузли комерційного обліку, оснащення будівлі вузлами комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж.

Відповідно, у разі перевищення строків встановлення комерційних приладів обліку з вини власника (співвласника) будівлі, витрати оператора зовнішніх інженерних мереж, у т.ч. за встановлення сервітуту, буде покладено на власника (співвласника) будівлі, а також може бути застосовано відповідальність у вигляді штрафу.

З урахуванням зазначеного, необхідно обладнати будівлі вузлами комерційного обліку в установлений законодавством порядок та термін.

Відповідь:

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2019 № 373 «Деякі питання надання житлових субсидії та пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі», з 01 жовтня 2019 року стартувала монетизація пільг та з 01 березня 2019 року діє монетизація субсидії, у зв’язку чим, в рахунках на сплату житлово-комунальних послуг вказана повна сума нарахувань за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води без урахування знижки за пільговою категорією, а також без суми призначеної субсидії .

Призначення пільг та субсидій виконується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2019 № 373 «Деякі питання надання житлових субсидії та пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі»

Відповідно, у разі виникнення додаткових питань стосовно надання пільг та субсидії звертатись до районних Управлінь соціального захисту населення, за місцем проживання.

Відповідь:

Відносини між споживачами та виконавцями послуг з постачання теплової енергії  регулюються «Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 830 (надалі – Правила №830).

Відповідно п.29.  Правил №830 Зняття показань вузлів комерційного, розподільного обліку та приладів-розподілювачів теплової енергії здійснюється відповідно до статті 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»  п.3 -зняття показань вузлів обліку та приладів – розподілювачів теплової енергії здійснюється не рідше одного разу на місяць.

Згідно Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначеного на розрахункову дату споживання обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

У зв’язку з тим, що обробка даних потребує певного часу, зняття показань загальнобудинкових приладів обліку теплової енергії фахівцями Концерну «МТМ» проводяться в останні 3-4 дні поточного місяця.

З дати фактичного зняття показань по останній день розрахункового місяця Концерном «МТМ» проводяться коригування нарахувань, згідно фактичного споживання приладу обліку за відповідний період.

Відповідно, якщо дата зняття показників вузлів комерційного обліку не відповідає розрахунковій даті, показники вузлів комерційного обліку коригуються на розрахункову дату, а саме останній день розрахункового періоду. Коригування проводяться з урахуванням вже фактично спожитого тепла згідно загальнобудинкового приладу обліку теплової енергії.

Тобто велична загального споживання теплової енергії за весь опалювальний сезон буде визначена як різниця між показаннями комерційного вузла обліку на початок та на кінець опалювального сезону. Таке коригування дозволить рівномірно проводити нарахування з першого по останній день місяця.

Відповідь:

Відповідно до визначення передбаченого Законом України «Про житлово-комунальні послуги»(далі – Закон) індивідуальний споживач – фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Співвласник багатоквартирного будинку – власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку(Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Особливості укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирних будинках передбачено ст.14 та ч. 5 ст. 13 Закону.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону визначено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

02.10.2021 року на офіційному сайті підприємства опубліковано текст публічного договору приєднання з яким можливо ознайомитись.

У разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни.(п.13 Постанови КМУ №830 від 21.08.2019 року та п. 12 Постанови КМУ №1182 від 11.12.2019 року)

Додатково хотілось би зазначити, що відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається так як вказане призведе до порушення прав інших суб’єктів імперативно визначених відносин.

Крім того ч. 6 ст. 633 ЦКУ передбачено, що умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов’язковим для сторін при укладенні і  виконанні публічного договору є нікчемними.

Відповідь:

Необхідно звернутись до «Контакт-центру «15-80» або до філії Концерну “Міські теплові мережі” відповідного району.

Цілодобові телефони:

Опалення може бути відсутнє з ряду причин:

• ліквідація пошкоджень на теплових мережах;
• аварійні роботи на внутрішньобудинкових мережах опалення управителем будівлі

Відповідь:

На сьогодні процедура відключення споживачів від ЦО та/або ГВП регламентується Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №169 від 26.07.2019р. «Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води» (далі – Порядок №169) та Законом України №2189-VIII від 09.12.2017р. «Про житлово-комунальні послуги».

Діючим законодавством передбачається можливість відключення від систем ЦО та/або ГВП будівлі, житлового будинку (у тому числі, багатоквартирного будинку та будинку садибного типу з двома чи більше квартирами) за рішенням загальних зборів та за згодою власників (співвласників) житлового будинку.

Згідно Порядку №169 власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до мереж ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України №2189-VIII від 09.12.2017р. «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.

Звертаємо увагу, що самовільне відключення від централізованого опалення не означає звільнення громадян від обов’язку оплачувати відповідну комунальну послугу у встановленому чинним законодавством порядку. Згідно листа №8/7-562 від 27.06.2008 року Міністерства з питань житлово-комунального господарства України та роз’яснення 14.11.2013 року Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в разі, якщо при відключенні приміщення від централізованого теплопостачання не було дотримано вимог вищевказаних Правил та Порядку, такі дії слід вважати самочинними та у цьому випадку нарахування плати за опалення є правомірним.

Відповідь:

Відповідно до Житлового кодексу, кожен власник нерухомого майна зобов’язаний своєчасно вносити плату за житло і комунальні послуги. Цей обов’язок виникає відразу після реєстрації права власності на житлове приміщення. Більш того, не має значення проживає власник квартири (будинку) чи ні. Якщо ви господар житла — зобов’язані за нього сплатити.

Якщо споживач має заборгованість за житлово-комунальні послуги і відмовляється сплатити в добровільному порядку або укласти договір реструктуризації, то така заборгованість стягується в судовому порядку.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, кредитор має право вимагати сплату заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми боргу.

Невиконання боржником вимог судового наказу може призвести до арешту рухомого та нерухомого майна з подальшою їх реалізацією (ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

Для того, щоб скористатися правом на реструктуризацію заборгованості, необхідно укласти з Концерном «Міські теплові мережі» договір про реструктуризацію, згідно з якими буде проводитися щомісячне рівномірне погашення заборгованості та своєчасна сплата поточних платежів за поточні нарахування. Для цього необхідно:

• належним чином оформлена заява на укладання договору про реструктуризацію заборгованості;
• копія паспорта чи документа, що його замінює (всі заповнені сторінки)/ID-картки;
• копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру (ІПН);
• копія правовстановлюючого документа на квартиру або витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• копія довіреності, якщо договір укладатиме уповноважена особа.

Для укладення договору про реструктуризацію можна звернутися листом, надіславши на поштову адресу Концерну «Міські теплові мережі» заяву та необхідні документи. Або надіслати скан-копії (фото) заяви та необхідних документів на електронну адресу zvernennya@teploseti.zp.ua зазначивши прізвище, ім’я по-батькові, адресу, особовий рахунок та контактний телефон, а в темі листа вказати «укладення договору реструктуризації».

На громадян, які уклали договір про реструктуризацію, поширюється діючий порядок нарахування субсидій на оплату житлово-комунальних послуг для оплати поточних платежів.

Відповідь:

Межею балансової та експлуатаційної відповідальності, згідно між Концерном «МТМ» та управителями є зовнішня поверхня стін будівель.

Відповідно до п.9 затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. № 712 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком послуга з управління включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем.

На виконання вимог Закону №2189-VIII від 09.06.2018 року «Про житлово-комунальні послуги»(далі Закон), Наказом № 219 від 15.08.2018 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України затверджено «Порядок обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води» (надалі – Порядок №219).

Також відповідно до Закону, затверджено Наказ від 27.07.2018року №190 «Про затвердження обов’язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території», у якому до переліку послуг належать технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем, в т.ч. теплопостачання та гарячого водопостачання.

Згідно Порядку №219 «Основними заходами технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем є визначення технічного стану внутрішньобудинкових систем, усунення дрібних несправностей елементів систем з метою забезпечення їх безперебійної роботи, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв, перевірка готовності внутрішньобудинкових систем до сезонної експлуатації, тощо.

Таким чином, відповідальними за відсутність тепла в конкретних стояках та квартирах мешканців є Управителі будинків.

Відповідь:

1. Копія документа, що підтверджує право власності на квартиру (договір купівлі-продажу, договір дарування, ордер, свідоцтво про вступ у спадщину, свідоцтво про реєстрацію майна тощо).
2. Копія виписки з державного реєстру.
3. Копія технічного паспорта квартири.
4. Копія довідки про склад сім’ї з прізвищами, іменами, по батькові всіх мешканців, зареєстрованих в квартирі на момент видачі довідки із зазначенням дати реєстрації.
5. Копія паспорта громадянина України основного квартиронаймача.
6. Копія довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.
7. Копії документів на прилад обліку гарячої води (паспорт повірки, акт опломбування).

Відповідь:

Згідно з п.8  «Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 830, рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.

Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С.

Відповідь:

Елеваторний вузол – вузол приєднання внутришньобудинкової системи опалення до зовнішньої теплової мережі. Назва була здобута з причини використання в ній струменевого насосу, який зветься «елеватор», або «гідроелеватор».

Згідно норм проектування опалення (раніше СНіП ІІ-33-75 або СНіП 2.04.05-91, а зараз ДБН В.2.5-67-2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування»), максимально допустима температура теплоносія в системі опалення житлових будинків не може перевищувати 95⁰С в той час коли максимальна температура теплоносія в тепломережах в більшості випадків приймається більше 100⁰С, зокрема є кілька теплових режимів в котельнях, а саме

• 150/70 ⁰С;
• 130/70 ⁰С;
• 95(90)/70 ⁰С.

Використання таких температур в опалюваних приміщеннях неприпустимо. І справа не тільки в надмірності надходження теплової енергії – це надзвичайно небезпечно. Будь-який дотик до розігрітих до такого рівня радіаторів викличе сильний опік тканин, а в разі навіть невеликої розгерметизації (тиск теплоносія на вході може досягти значної величини – до 12 атмосфер) теплоносій миттєво перетворюється в гарячий пар, що може спричинити дуже серйозні наслідки.

Таким чином, у відповідності до санітарно-гігієнічніх вимог щодо температури на поверхні обладнання в системі опалення, температура цієї мережної води повинна бути зменшена.

Досягається це за допомогою елеватора, встановленого у вузлі керування системою опалення будівлі, де відбувається змішування теплоплоносія з подавального трубопроводу тепломережі і охолодженого теплоплоносія із зворотнього трубопроводу цього ж будинку. Змішана вода подається гідроелеватором в опалювальну систему. При цьому забезпечується менша витрата теплоносія в зовнішній мережі і відповідно можуть бути використані трубопроводи меншого діаметру.

Крім зниження температури та тиску, елеватор виконує роль своєрідного насоса – він створює потрібний напір води, який необхідний для забезпечення її циркуляції у внутрішньобудинковій системі опалення , з подоланням гідравлічного опору системи.

Демонтаж елеватора без перерахунку гідравлічних режимів внутрішньої та зовнішньої мережі недопустимий, так як це може розбалансувати роботу системи опалення.

Пунктом 6.3.12 ДБН В.2.5-67:2013 встановлено, що система опалення повинна бути налагоджена – досягнута витрата теплоносія в циркуляційних кільцях відповідно до результатів гідравлічного розрахунку.

Баланс витрат та температур за умови застосування елеваторного вузла можна спрощено показати наступним виразом:

Q₁ = Q₂ = G₁ x (T₁-T₂)/1000 = G₂ x (T₁₁-T₁₂)/1000,

де Q₁, Q₂ – відповідно потужність в первинному та вторинному контурі,

G₁, G₂ – витрата теплоносія в первинному та вторинному контурі,

Т₁, Т₁₁ – температура в подавальному трубопроводі первинного та вторинного контуру,

Т₂, Т₁₂ – температура в зворотному трубопроводі первинного та вторинного контуру.

Наприклад,

Т₁ = 90⁰С, Т₂ = 50⁰С, G₁ = 10 т/год,

тоді за рахунок підмішування у вторинному контурі наступні параметри:

Т₁₁ = 70⁰С, Т₁₂ = 50⁰С, G₂ =20 т/год.

При цьому зберігається баланс:

(90-50) х 10/1000 = (70-50) х 20/1000 = 0,4 Гкал/ годину.

Реальні розрахунки будуть дещо відрізнятися через врахування залежності густини та теплоємності води від температури, але співвідношення залишатиметься.

Теплолічильники ставлять у первинному контурі, так як це дозволяє здешевити вузол обліку за рахунок використання витратомірів меншого діаметру, відповідно при цьому вимірюються температура Т₁ та Т₂.

Варіанти встановлення вузлів обліку теплової енергії у споживачів можна переглянути за цим посилання.

Відповідь:

Відносини між споживачами та виконавцями послуг з постачання теплової енергії регулюються Законом України від 22.06.2017р. № 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»  (надалі – Закон № 2119-VIII) та «Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» зі змінами затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 830 (надалі – Правила №830).

Відповідно до п. 19 Правил №830 – Комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під’їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями їх засобів вимірювальної техніки.

Згідно п. 20 Правил № 830 До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії обсяг споживання теплової енергії у будівлі визначається відповідно до Методики розподілу.

Згідно ст. 9 Закону № 2119-VIII  «до встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до вимог частини другої статті 3 цього Закону  обсяг споживання теплової енергії визначається за нормою споживання,  що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря».

У разі відсутності у будівлі комерційного приладу обліку опалення, нарахування за послугу з постачання теплової енергії виконується згідно питомої норми споживання теплової енергії на будівлю.

Звертаємо увагу на те, що кількість фактично спожитої теплової енергії залежить від температури зовнішнього повітря, температури в середині житлових приміщень та теплотехнічних характеристик житлового будинку.

Для житлових будівель питомі норми річної витрати теплоти на 1 м2 площі опалення прийнято згідно Керівного Технічного Матеріалу (КТМ) 204 Україна 244-94 „Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні” для м.Запоріжжя з урахуванням поверховості будівлі (Таблиці 7.1 – Норми річної витрати теплоти на опалення житлових будов в ГДж (Гкал) на 1 м2 загальної площі та в ГДж (Гкал) на 1 м3 споруди).

Для житлових будівель питома норма затверджена  в залежності від поверховості:

1-2 поверхи = 0,2776401;

3-4 поверхи = 0,160146;

5 і більше поверхів = 0,107032.

Дана норма приводиться до фактичної середньої температури повітря поточного місяця з урахуванням фактичних годин надання послуги:

qфакт і = qн * (tвн – tср о ф.і  ) * nфі / (n * (tвн – tср о с)),

де tвн – нормативна температура внутрішнього повітря у приміщенні = 18° C;

tср о с – середня температура зовнішнього повітря, яка врахована в нормі споживання                  = 1,99689 0С.

tср о ф і – середня фактична температура зовнішнього повітря у розрахунковому періоді, 0С

nф  і – фактична кількість годин надання послуги у розрахунковому місяці, години.

n – тривалість опалювального періоду, яка врахована в нормі споживання = 3864 годин.

Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень у розрахунковому періоді у разі відсутності комерційного приладу обліку теплової енергії на будинок визначається розрахунковим методом. Для цього теплове навантаження (отримане з питомої норми споживання теплової енергії у будівлі/будинку) приводиться до фактичних умов з урахуванням Коеффіцієнта відключених, та щомісячної нормативної температури зовнішнього повітря.

Відповідь:

Обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», якщо інше не передбачено договорами про надання комунальних послуг, укладеними відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з урахуванням вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Оператори зовнішніх інженерних мереж зобов’язані формувати і підтримувати в наявності обмінний фонд вузлів комерційного обліку.

Витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування – за умови укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Обслуговування та заміна вузла (вузлів) комерційного обліку за рахунок співвласників суб’єктами господарювання, уповноваженими на виконання таких робіт, залученими співвласниками багатоквартирного будинку, здійснюються за умови:

укладення колективних договорів про надання комунальних послуг;

укладення договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем;

прийняття рішення співвласниками про порядок обслуговування та заміну вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до законодавства.